Урок української літератури 7 клас з використанням проблемних та інтерактивних методів навчання Гусак Н.А. – учитель української мови та літератури, вчитель вищої категорії
Тема. Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі. Поезія «Лебеді материнства». Громадянські, патріотичні мотиви лірики.
Мета. Ознайомити учнів із життям та творчістю поета, допомогти усвідомити ідейно – художнє значення його творчості; розвивати навички виразного читання та образного мислення, з’ясовувати значення символічних образів поезії; виховувати почуття патріотизму, любові до матері, Вітчизни.
Обладнання: мультимедійні засоби наочності, слайди, на яких проектуються: портрет В. Симоненка, фотознімки з його життя, словник - ключ; запис вірша у виконанні автора, запис пісні «Виростеш ти, сину», виставка книжок.
Міжпредметні зв’язки: живопис, музика, етнографія.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: розповідати про поета, епізоди з його життя як неординарної особистості нашого часу; аналізувати вірші; виявляти власне ставлення до поезії. Учні знатимуть: біографію поета; поняття «ліричний герой». Учні вмітимуть: робити ідейно-художній аналіз вірша: визначати символічні образи поезії; художні особливості вірша; зв’язно і грамотно викладати свої думки.
Епіграф. Я таку тебе завжди бачу.
Образ серця такий несу-
Материнську любов гарячу
І твоєї душі красу.
Хід уроку
I. Організаційна частина. Мотиваційний етап.
Учитель. Розпочинаємо наш урок. Нехай хороший настрій, розум, сила любові до вас, дітей, рідної матусі допоможуть нам в здобутті знань.
II. Актуалізація знань учнів.
Вступне слово вчителя. Існує повір’я, що коли народжується дитина, то на небі загоряється зірка. Якщо ця зірка світить довго і яскраво, то й людина по землі йде впевненою ходою; та нерідко в небесній височині можна побачити, як раптово, немов одірвавшись, падає зоря і згоряє блискавично, не встигнувши долетіти до землі. У момент падіння зірки, кажуть, треба загадати бажання, і воно збудеться, бо зорепад – на щастя, а можна почути й інше: падаюча зірка – це раптово обірване чиєсь життя.
Сьогоднішній наш урок і присвячений поетові, життя якого було «як спалах блискавки» дуже коротким, але плідним і незабутнім для нас. Він пішов за межу вічності недоспівавши, недолюбивши, але залишив після себе чудові пісні.
Пригадайте, який твір В. Симоненка ви вивчали раніше?
III. Оголошення теми, мети уроку, епіграфа.
Слайд 1 (Увага учнів звертається на портрет)
Слайд 2 1. Очікувані результати
Учитель. Продовжіть, будь ласка, речення: На уроці я сподіваюсь… Перед цим уроком я хвилююся, оскільки… Від цього уроку я очікую…
2. Випереджаючі завдання
Учитель. Кілька учнів мали випереджальне завдання Потрібно було підготувати повідомлення про життя і творчість В. Симоненка. Корені Симоненківського роду
Учень. Він з’явився на світ 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубенського району на нашій талантами багатій Полтавщині. Корені Симоненківського роду сягають у далеку сивину віків. Дідусь Федір Трохимович та бабуся Варвара Потапівна змолоду були високими, статурними та вродливими. Як ішли селом, то всі біївчани дивилися їм у слід. Рано, у 42 роки, не стало улюбленої бабусі, а дідусь Федір дожив до глибокої старості. Для Василя він став першим другом і наставником, а пізніше – натхненником майбутнього поета. Він самотужки вивчив грамоту, багато читав. Його увагу навіть привертав шкільний підручник з географії чи історії. Сусідські діти іноді жартували: «Дід Щербань готується до екзаменів». У роки війни дід Федір, добре знаючи всі броди в болотах над Удаєм, не раз переводив ними партизанів, ховав в очеретах втікачів від поліцейських переслідувань. Він нікого не боявся, допомагав вдовам і сиротам, а фашистів ненавидів так, що при зустрічі з ними одвертався. Одним словом, Федір Трохимович був людиною високої громадянської совісті – чому вчив і свого онука.
Слайд 3 Дитинство поета
Учень. Мати Василя Ганна - теж була гарною і розумною. І співала чудово і грала у виставах сільського клубу, і вчителькою хотіла стати – не склалося. Наробившись у колгоспі вечорами цокотіла на швейній машинці, до речі, дуже вміло. Згадуючи про чоловіка, Симоненкова мати казала: «То не батько був, а вітер: прилетів і полетів, а нам з малим Василем завдав багато болю і клопоту». А сам Василь Андрійович в одному з віршів писав: «В мене була , лиш мати, Та був іще старий дід. Нікому не мовив «тату» І вірив, що так і слід». Василеве дитинство було схоже на дитинство багатьох хлопчиків того часу: війна, голод і холод, щоденний страх, окопчик під хатою, нужденна школа, чорнило з бузини, нестача паперу і книжок. Перші чотири класи Василь навчався в рідному селі, а закінчував школу в Тарандинцях. До школи завжди доводилось ходити щодня 9 км. Так – так, щодня всі 9 км. І ще 9 км назад. Як тепло і сухо – мовби нічого. А дощами – снігами – непереливки, убога одежа – взувачка не встигали за ніч висихати на грубці. -Тяжко тобі, Васю? – жаліє мама. -Та чого там тяжко? – віджартовувався. – Доки дійду до школи, всі уроки повторю. А як назад вертаюся, всі пісні переспіваю! Крім того, Василь – школяр допомагав матері по господарству. А як багато читав! На урок жодного разу не спізнився. І школу закінчив на відмінно, з золотою медаллю.
Слайд 4 Становлення поета
Учень. Вищу освіту Василь Симоненко здобував, навчаючись на факультеті журналістики Київського університету імені Т. Г. Шевченка, потім працював в газетах «Молодь України», «Черкаська правда», «Робітнича газета». На перший погляд, небагате на події коротке життя поета. Але, за двома датами, між якими пролягли його дороги – чимало добрих справ і напружена творча праця. За життя поета вийшла лише одна його збірка – «Тиша і грім». Непростий шлях долали його наступні книжки: «Вино з троянд», «Поезії», «Лебеді материнства» та ще книжечка для дітей. Уже перші поезії В. Симоненка засвідчили, що в літературу прийшов поет незвичайного хисту й високої громадської свідомості. Поет звертався до різних жанрів та форм. Він автор патріотичної й інтимної лірики, гумористичних і сатиричних творів, прозорих нарисів і казок для дітей, щоденникових записів. В багатьох своїх творах В. Симоненко порушував болючі проблеми свого часу, викривав псевдопатріотів, бюрократів, кар’єристів. 14 грудня 1963 року Василя Симоненка не стало. Йому було всього 28 років. Офіційна версія – важка невиліковна хвороба.
Слайд 5. Учитель. Доля відміряла поетові зовсім мало років життя. Багато він ще міг зробити, але не судилося – пішов з життя у розквіті свого таланту. Однак сила Симоненкового слова і сьогодні пробуджує людські серця, несе у світ найвищу правду Добра, Любові і Краси. Зараз ми в цьому обов’язково переконаємося. Поезію В. Симоненка « Лебеді материнства» повністю, можливо в Україні знає й не кожен, але крилаті рядки: «Можна все на світі вибирати, сину,вибрати не можна тільки Батьківщину» - відомі, певно, всім. Бо цікава ритмічна будова, глибокий зміст поезії, близькість до народної колискової привабили відомого композитора Анатолія Пашкевича, який поклав ці вірші на музику. Та тривалий час ім’я автора спеціально замовчували. Нині ми гордо називаєм його – Василь Симоненко. Зараз ми прослухаємо вірш у прочитанні самого автора, запис якої зберігся у фондах українського радіо й переконаємося в силі і глибині змісту поезії «Лебеді материнства» (Прослуховування запису) Учитель. Скажіть, будь ласка, яке враження на вас справив голос В. Симоненка. - Як ви вважаєте, якою людиною був він? - Хто такий ліричний герой?
3. Робота із словником .
Ліричний герой – умовна дійова особа, внутрішній світ якої (думки, почуття, переживання) відображуються в ліриці.
Учитель. У переважній більшості ліричних віршах мова ведеться від першої особи, а тому часто ототожнюють автора й ліричного героя. Проте, ці поняття не тотожні, бо, розповідаючи про себе, автор водночас розповідає про свій час, настрої і переживання свого покоління, тобто додає вимисел – найтиповіше, найістотніше, з навколишнього середовища.
4. Виразне читання учнями поезії : про себе; ланцюжком; повністю.
Учитель. – Доведіть, діти, що ви вмієте читати виразно, намагайтеся виразити свої відчуття, глибини змісту поезії, сприйміть її розумом і серцем.
5. Ідейно – художній аналіз вірша. Лексичний коментар Сургуч – це темно-червона в’язка речовина, що використовується при склеюванні паперу, документів. Марево – міраж, уявне зображення предметів. Мріти – ледве жевріти. Лимани – затоки біля ставків чи річок. Учитель. Мати – найдорожча у світі людина. Їй кожен несе свої болі й радощі, сумніви й успіхи, помилки й гріхи. І Симоненкова мама Ганна Федорівна, як ви вже зрозуміли, – це людина з щирою поетичною душею, закохана в народну пісню, вона виховувала свого сина за мудрими заповідями народної педагогіки. Символ життя – святості, вічності, любові – усе це мати. Природа наділила літературними здібностями й саму Ганну Федорівну. Був у неї зошит « Перлини поміж людей», куди збирала вона прислів’я, приказки у рідних Біївцях. Багато серед них придумано самою матір’ю поета. І вирізняються вони гумором, глибиною думок, що тривожили її свідомість. Саме образ матері є основним у творі. Тож сформулюйте, яка тема поезії «Лебеді материнства»? ( Материнська любов до дитини, турбота за її долю) У яких рядках виражається основна ідея вірша? ( «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину») (Запис відповіді у зошит) У чому ж оригінальність композиції? На скільки частин можна поділити поезію? (На дві частини) До якої народної пісні подібна перша частина? (До колискової)
Учитель. Справді, перша частина поезії подібна до народної колискової; ми спостерігаємо, як любляча мати мріє про щасливу долю своєї дитини. Тут чується перегук з народними побажаннями добра, любові, щастя. Поет зібрав золоті розсипи із рідної мови – епітети, метафори, порівняння – вдихнув у них таку магічну силу, що ми, читачі, слухачі, також проймаємося дивовижним казковим світом . Про що друга частина поезії?
Учитель+учні. Палка материнська молитва піснею злітає в темно-синє вечорове небо аж до зірок, до самого Бога, прохаючи щастя-долі своїй дитині. Та виросте син і з’являться дорослі клопоти. Але за сином завжди будуть мандрувати «очі материнські і білява хата».
Учитель. І тут непомітно образ матері переростає в образ України, що теж бажає йому добра, але водночас повчає і хоче застерегти. У чому ж ця пересторога? Знайдіть ці рядки в тексті. (Зачитуються учнями)
6. Проблемне запитання. Завдяки чому досягається образність у творі? (Символічний образ лебедів, епітети, метафори, звернення, порівняння)
7. Робота в групах.
Учитель. А зараз поділіться на дві групи і запишіть у зошиті найбільш яскраві художні засоби: 1-ша група – епітети; 2-га група – метафори. (1-ша група – «білява хата», «лебеді рожеві», «тихі зорі», «золоте сузір’я», «хмільні смеркання», «сивими очима», «мавки чорноброві»; 2-га група – мріють крилами лебеді», «темряву тривожили», «танцювали лебеді», «заглядає в шибу казка», «будуть мандрувати очі материнські», «білява хата», «прийдуть верби і тополі», «стануть…, листям затріпочуть», «…душу залоскочуть»).
Чи є в поезії порівняння? (Лебеді, як мрії) Запишіть власні епітети до слів «мати» і «Батьківщина» Взаємоперевірка завдання.
Учитель. – А які ж образи є в поезії? (Мати, лебеді,півні, зорі, хата, верби, тополі, Батьківщина-Україна) Учитель. – У творі багато слів-образів, що мають символічне значення. Що таке символ? Поясніть ті символічні образи, які вам відомі. (Відповіді учнів) А щоб знати інші, звернімося до нашого символічного словника.
Слайд 6 «Лебеді рожеві» - рожевий колір символізує ставлення до життя як до казки, бо в дитинстві все бачиться красивим, ніжним, добрим. «Зорі сургучеві» - оскільки сургуч – в’язка речовина, та автор використовує його, щоб описати картину міцного дитячого сну. Лебеді – символ чистоти, милосердя, Діви Марії, тобто - це птах матері. Лимани (вода) – символ народження, символ мінливого людського життя. Мати – джерело духовності, усього доброго і ніжного. Півень – передвісник зорі, символ пробудження життя. Верба – символ космічного океану, прадерево життя; надзвичайної працездатності; запліднюючої родючої сили; пробудження природи, весни. Тополя – символ дерева життя, символ добра і зла, символ України, сумної дівчини, матері; краси, стрункості, весни. Хата – символ Всесвіту; батьківщини, рідної землі; безперервності роду; захисту й допомоги; материнської любові; добра й надії.
8. Аукціон знань. Обговорення змісту вірша. Учитель. Для чого мами співають своїм дітям колискові пісні? У яку дорогу повинен вирушити син, коли виросте? Від чого застерігає мати свою дитину? А як ви ставитеся до своєї мами? За що ви її любите й поважаєте? Чи знаєте ви прислів’я про матір і Батьківщину? Людина без Вітчизни, як соловей без пісні. Жити – Вітчизні служити. Без Батьківщини немає людини. Без калини немає України. Батьківщина – мати, умій за неї постояти. Матері ні купити, ні заслужити! На сонці тепло, а біля матері – добре! У дитини заболить пальчик, а у матері - серце. Нема того краму, щоб купити маму. Мати одною рукою б’є, а другою гладить. Який образ, окрім матері, є наскрізним у поезії? Чи сподобався вам вірш? Чи актуальний він зараз і чому? ( Поезія актуальна, адже все на землі від матері. Вірш присвячений тій людині, якій завдячує поет своїм народженням і життям. А ще поезія закликає любити й оберігати свою Вітчизну й бути вірним їй).
9. Прослуховування пісні у виконанні групи дівчат
IV. Домашнє завдання. Вивчити вірш «Лебеді материнства» напам’ять.
V. Оцінювання роботи учнів на уроці й мотивація навчальних досягнень.
VI. Рефлексія.
Учитель. Чи справдилися ваші очікування від уроку. Що сподобалося найбільше? (Свічка пам’яті) Сенкан. 1 рядок – тема (іменник); 2 рядок – опис (прикметник); 3 рядок – дія (дієслово); 4 рядок – ставлення, почуття (чому вчить); 5 рядок – синонім до 1 рядка. Яким у вашій пам’яті залишиться В.Симоненко? (Молодим, люблячим свою матір і свою Батьківщину, талановитим, красивим, розумним, справжнім патріотом) Учитель. Для поезії В.Симоненка характерний вплив кращих традицій української поезії. Сам поет писав: «Щось у мене було від діда Тараса і від прадіда Сковороди». І справді, в поезії В.Симоненка відбились Шевченківські традиції: щирість і задушевність, ніжність і побожна любов до матері, до України. Поет так само любив рідну землю, свій народ, патріотична лірика посідає важливе місце в його творчості.
У книжці «Життя, мов спалах блискавки» вміщені спогади друзів і колег про Василя Симоненка. Один з них у вірші, присвяченому Симоненкові, пише:
Минають дні, роки, десятиліття,
А ти, Василю,завжди молодий.
Над прірвою віків, минувши лихоліття,
Сьогодні ти із нами, ти – живий!
І це справді так !
Учитель. Дякую Вам за урок. Сподіваюсь, що ви багато чого взяли із цього уроку для свого життя. Тож усміхніться! І будьте щасливими, І, як пісню, життя проживіть. І під будні сірою зливою Барви серця свого пронесіть!
Завантажити презентацію: https://dfiles.ru/files/b8y4zpvs8