Новини проекту
УВАГА! АКЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ!
УВАГА! РОЗІГРАШ ПОДАРУНКІВ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ДО ДНЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ!
Програма «Різдвяний табір в Чехії - Німеччини - Австрії»
Результати розіграшу подарунків до Дня працівників освіти!
VTG STUDY Канікули в Празі
VTG STUDY Вступ до творчих ВНЗ
Вітаємо з Днем працівників освіти!
Розіграш подарунків до Дня працівників освіти!
Спільна пропозиція E-Schools та МійКлас
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 16 чоловік

Історія школи

Дата: 12 лютого о 17:17, Оновлено 26 жовтня о 00:13

Історія нашої школи

У мальовничому селі Малий Кобелячок на Полтавщині знаходиться невелика сільська звичайна і в той же час не схожа на інші школа, яка має своє обличчя, свій стиль роботи, традиції, відповідно до яких будується увесь навчально-виховний процес. Переступаєш поріг школи і поринаєш у казковий світ української природи, вимальованої на стінах затишного коридору. Тут наче чуєш гомін історії рідної України. І уявляєш собі школу, де в дітей є простір, щоб бути самим собою, де в них є право вибору в усьому, де вони можуть реалізувати всі свої інтереси і здібності, де учні і вчителі можуть почувати себе партнерами. Уявіть таку школу. Це – Малокобелячківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новосанжарської районної ради Полтавської області.

Короткий екскурс в історію

В 1895 році на території села Малий Кобелячок була побудована церковно-приходська школа. Було в ній 3 класи. Навчалися в основному хлопчики. Ходили до школи з 9-10 років. Навчання починалося з 15 вересня і закінчувалося в травні. Сиділи учні за партами по 6 осіб. Писали крейдою на грифельних дошках (дошки продавалися). Вчили читати, рахувати, грамоти і дяк, і піп. Заняття розпочиналися о 9 год., а закінчувались о 14-15. Вихідний день – неділя. За невиконання завдань, непослух дітей карали. Кожного дня після закінчення уроків учителька зводила всі класи й учні читали молитву.

Завідував школою місцевий священик отець Василій Камінський. Він був і законовчителем. Першою вчителькою була Ганна Голобородько, згодом – Олена Єпіфанівна. Школа опалювалася соломою (за рахунок учнів). Зразу після революції мало що змінилося.

На початку 30-х років школа стала неповною середньою (7 класів). Навчалися в старому приміщенні колишньої церковно-приходської школи.

У 1935 році було збудовано ще одне приміщення (перевезли з Горобців хату одного багатого селянина).

З 1932 року першим директором семирічної школи був Шило Кость Павлович. Приміщень не вистачало. Школа працювала у дві зміни. Класи були паралельними. Наповнюваність їх велика. У шостому – 42 учні. У школу приходили учні з Лахно-Скубіївської, Козубівської початкових шкіл. Світили гасовими лампами. Підвозили учнів до школи кіньми. На той час на території села Малий Кобелячок було 5 колгоспів. І вони забезпечували школу паливом. Привозили солому, соняшничиння, торф. Груби топили прибиральниці.

Вимоги до учнів були великими. Деякі навчалися по два-три роки. Знання оцінювалися так: «відмінно», «дуже добре», «добре», «погано», «дуже погано», «незадовільно».

У 1940-41 роках директором школи працював Терещенко Костянтин Наумович. І в перші дні війни був мобілізований у ряди Радянської Армії. Був танкістом. Зустрів Велику Перемогу, та не судилося повернутися додому, життя обірвалося бо його танк підірвався на міні.

У роки німецької окупації школа працювала як початкова, потім – семирічна. У часи відступу німці використовували приміщення школи як стайні для коней. Підпалили школу зсередини. Вогонь помітив житель села Китайгора Василь Сергійович, зумів пробратися в приміщення і погасити пожежу. Після визволення Полтавщини школа відразу ж почала працювати. Директором її була призначена Гринь Валентина Григорівна. Потім Гетьман Уляна Харитонівна, яка пропрацювала директором один рік. Потім – Пасічна Каліста Олександрівна, дружина загиблого капітана корабля, вона приїхала до батьків, які жили в селі Великий Кобелячок. Під час війни Каліста Олександрівна з чоловіком служила на кораблі, була перекладачем. Після смерті доньки виїхала з села.

З 1946 по 1950 рік директором школи був Сідаш Іван Іванович. Школа розміщувалась у трьох корпусах. Класи не відповідали санітарним вимогам. Бо в класах було темно, холодно, особливо в третьому корпусі. Вчителі працювали в дуже важких умовах. Не вистачало підручників, зошитів. Писали на газетах. Були випадки, що один підручник мали на клас. Особливо важкий був 1947 рік. У голоді і в холоді працювали учні і вчителі школи.

До 1955 року директором школи працював Пасічний Сергій Степанович, потім став Дідан Василь Харитонович.

Учнів у школі було багато, навчалися у дві зміни при гасових лампах. У школу ходили учні – переростки, але до навчання відносились добре, хоч і не вистачало підручників, зошитів, ручок. Чорнило давили з бузини. Шкільної форми не було.

Раз у тиждень привозили кінофільм, який демонстрували в школі. Ніяких культурних заходів більше не проводилось. Працювала бібліотека, література якої вміщалася в одній шафі. Вчителів було 20. Серед них багато чоловіків, навіть учителі молодших класів: Бабенко Іван Остапович, Бунецький Михайло Григорович, Рибальченко Володимир Васильович.

Навчалися у пристосованих приміщеннях та в колишній церковно-приходській школі. Топили торфом, який заготовляли влітку жителі і всі працівники школи разом з учнями старших класів біля Малої Перещепини. Часто працювали в колгоспі (майже всю І чв.), іноді й зимою. Ламали кукурудзу, пізніше перебирали на току, збирали моркву, буряки, соняшник у полі, картоплю.

Вчителі, крім уроків, мали ще багато іншої роботи: ходили до людей агітувати підписуватися на облігації відбудови народного господарства, вчили неписьменних. Кожному вчителю визначали 3-7 чоловік. Були спеціальні підручники, по яких навчали цих людей, ліквідовували неграмотність.

Село дуже розкидане, дітям ходити в школу було далеко. З Лахнів, Скубіїв, Бабенок, Козубів доводилося добиратися по грунтових дорогах пішки, але уроки учні майже не пропускали.

З учнями проводилась велика позакласна робота. Працювали гуртки: хоровий, танцювальний, драматичний, спортивний, юннатів, які охоче відвідували учні. Школа займала призові місця на районних спортивних змаганнях, оглядах художньої самодіяльності.

Часто з концертами учні виступали на фермах колгоспу, бригадах. Учителі готували різні вистави для жителів села, випускали стінгазети, були агітаторами, лекторами.

У 1956-1966 роках директором школи працювала Клюшник Настасія Тихонівна. Школа вважалася однією із кращих у районі. Багато уваги приділялося зміцненню дисципліни, підвищенню успішності учнів, оформленню шкільних приміщень. У школі була велика кролеферма, хороший сад, пришкільні ділянки. Отримані продукти використовувалося у шкільній їдальні. Харчування було безкоштовним. На ділянках, у саду старанно працювали учні і вчителі, а особливо прибиральниці Підопригора Олександра Полікарпівна і Підопригора Ольга Самсонівна. Матеріальна база міцніла.

У 1956 році, коли почали шукати нафту в районі, у нашому селі, з’явилося електричне освітлення, а в 60-х роках у приміщення школи підвели газ.

У 60-х роках школа стала восьмирічною. Було введено шкільну форму. Велика увага приділялася ідейно-політичному, інтернаціональному, революційному, трудовому вихованню, туристично-краєзнавчій роботі.

З 1966 року по 1970 директором школи працює Луб’ященко Микола Данилович. Він багато зробив, щоб розпочати будівництво нової школи а в 1973 році в селі на кошти колгоспу «Шлях до комунізму» було її збудовано.

Директорами школи були:

1987 – Кизим Ольга Миколаївна.

2011 - Шерешило Олена Володимирівна

Заступниками у різні роки працювали:

Клюшник Настасія Тихонівна,

Бабенко Раїса Андріївна,

Герасименко Ніна Миколаївна,

Мельник Галина Іванівна,

Олійник Валентина Василівна.

Перерва Людмила Жанівна

Шерешило Олена Володимирівна

Вчителі, які працювали у Малокобелячківській школі:

Пасічник Сергій Степанович (німецька мова), Пасічник Катерина Євдокимівна (українська мова), Клюшник Настасія Тихонівна (українська мова), Клочко Марія Михайлівна (1-4 класи), Бабенко Іван Остапович (1-4 класи), Бунецький Михайло Григорович (1-4 класи), Очерідник Кирило Тимофійович (фізика, хімія, труд. навч.), Гетьман Уляна Харитонівна (російська мова), Гармаш Вольдемар Потапович (історія), Гармаш Катерина Ларіонівна (нім. мова, рос. мова), Дрига Микола Григорович (математика), Герасименко Ніна Миколаївна (українська мова), Шестаков Микола Євдокимович (географія, малювання), Лебедин Олександр Наумович (фізкультура), Сидоренко Марія Євдокимівна (російська мова), Дідан Василь Харитонович (історія), Костенко Ольга Захарівна (географія), Зубашич Марія Трохимівна (1-4 класи), Канібалоцька Любов Іванівна (1-4 класи), Мацак Віра Захарівна (1-4 класи), Рожко Неля Василівна (вожата), Васюта Валентина Миколаївна (вожата), Рибальченко Володимир Васильович (1-4 класи), Васюта Надія Федорівна (російська мова), Васюта Андрій Павлович (труд. навч), Ликова Оксана Антонівна (нім. мова), Софія Соломонівна (математика), Шпортько Іван Андрійович (фізика, математика), Бабенко Раїса Андріївна (укр. мова.), Пікалов Олексій Данилович (нім. мова., труд. навч), Варич Михайло Олексійович (фізкультура), Варич Віра Володимирівна (рос. мова, нім. мова), Пісковий Григорій Йосипович (співи), Следь Лідія Олексіївна (вожата), Коваленко Олександр Григорович (труд. навч.), Ніна Іванівна (1-4 класи), Лубященко Микола Данилович (математика). Кіча Валерій Григорович (фізика), Сенча Кузьма Степанович (історія), Коженкова Лідія Сергіївна ( рос. мова), Кіча Людмила Олександрівна (математика), Шинкаренко Іван Гаврилович (труд. навч.), Олійник Михайло Федорович (труд. навч), Зозуля Ілько Олександрович (фізкультура.), Грилінко Василь Миколайович (математика), Киричок Зінаїда Тимофіївна (1-4 класи), Скубій Іван Іванович (математика), Дрига Микола Григорович (математика), Очерідник Кирило Тимофійович (хімія, біологія), Чубар Михайло Григорович (фізика, математика), Хвостик Валентина Григорівна (нім. мова), Шило Настасія Миколаївна (укр. мова), Степаненко Кость Кирилович (укр. мова, укр. літ.), Васюта Надія Федорівна (рос.мова і літ-ра), Галака Зоя Іванівна – (німецька мова), Чмихало Оксана Володимирівна (математика), Різник Наталія Олександрівна (трудове навчання), Шовкопляс Ольга Миколаївна (математика), Решетило Вікторія Олександрівна (піонервожата), Гарбера Ніна Федорівна (бібліотекар), Кулинич Ярина Геннадіївна (педагог-організатор), Перерва Микола Степанович (труд. навч.), Піскова Віта Іванівна (педагог-організатор), Мостовий Іван Пилипович (психолог), Лахно Ярослав Юрійович (психолог), Камуз Світлана Іванівна (укр. мова, укр. літ)

Вчителі, які знаходяться на заслуженому відпочинку:

Клочко Марія Михайлівна, Герасименко Ніна Миколаївна, Кошмарчук Катерина Семенівна, Скубій Світлана Федорівна, Варич Михайло Олексійович, Варич Віра Володимирівна, Олійник Валентина Василівна, Мельник Галина Іванівна.

Сьогодення школи

Тепер це сучасне двоповерхове приміщення – Навчальні кабінети: рідної мови, зарубіжної літератури, математики, фізики, хімії та біології, історії, інформатики, механізації сільського господарства; комбінована майстерня, спортивний зал, бібліотека, їдальня. Проводиться професійне навчання зі спеціальності «тракторист-машиніст с/г виробництва» для хлопців, і «секретар керівника підприємства, установи, організації» для дівчат.

Колектив школи – це 84 учні і 21 учитель. 

За останні роки 5 учителів були переможцями районних конкурсів «Учитель року» та «Класний керівник року», 6 стали лауреатами, 2 – лауреати обласного Васюта Зоя Іванівна (географія), Перерва Людмила Жанівна (заступник директора). Варич Олег Михайлович – переможець обласного конкурсу на кращий інноваційний урок з футболу. Педагоги школи – неодноразові дипломанти районних та обласних ярмарків педагогічних технологій.

Педагогічний колектив школи прикладає всі зусилля на розв’язання головного завдання – виховання високоморального підростаючого покоління, формування нової людини – гідного громадянина України.

У нашій школі навчаються не генії, а звичайні сільські діти. Але, завдячуючи клопіткій праці педколективу, культу знань, який панує у школі, діти прагнуть вивчити якнайбільше, займаються самоосвітою. Учні школи є учасниками конкурсу-захисту учнівських робіт МАН з біології, психології, зарубіжної літератури, переможцями районних предметних олімпіад з української мови, правознавства, трудового навчання, біології, німецької мови, математики, географії, хімії; лауреатами ІІІ етапу Всеукраїнської олімпіади.

Для всебічного розвитку творчої особистості, для виявлення та підтримки обдарувань і талантів діє мережа гуртків:

«Гарт», «Веселі дзвіночки», "Квітникарі", «Ерудит», «Рідне слово», "У ритмі танцю", "Чарівні пальчики".

Діти беруть активну участь і займають призові місця в оглядах художньої самодіяльності, ЮІР, КВК, екологічних агітбригадах, акціях, фотоконкурсах.

Безумовно, не всі випускники нашої школи стануть ученими-науковцями, але віримо, що кожен із них зможе знайти своє місце в житті і утвердитись у сьогоденні.

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.